![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
v_n_zb.
В сьогоднішньому числі "Літературної України" вийшов вірш Дмитра Павличка "Суд".
До зали суду, наче зв'язкова
З моєї сотні, піймана у Лючі,
Заходить Юля. А в судді брова
Підскакує, мов щиглик на колюччі,
І западає тиша гробова.
Втім Юля встала: "Слава Україні!"
І в залі встала воїнів чота:
"Героям слава!"... Прокурорів тіні
Розсипались, і блискавка крута
Просяяла в небесній височіні,
І стало ясно: це не суд, а мста!
Це мста за те, що та жона готова
Ми президентські вибори піти
І вдруге виграти! О будь здорова,
Відважна жінко з серцем сироти,
І хай хахлів дратує твоя мова -
Державна й неподолана, як ти!
Крик на Хрещатику. В законі вори.
Кричить держави нашої страма.
Кричать офшори, банківські контори,
Кричить хахол пащеками трьома,
Замкнені очі, ні, очей нема,
Є тільки горла отвори в потвори.
Той крик гуде в каштановім гіллі,
Будинки глухнуть, глухнуть тротуари.
Хахли й донецькі рідні москалі
Ревуть: "На нари – Юлію, на нари!"
Дрижання чути у віконнім склі
І чути, як тремтять над світом хмари,
А під землею – мертвяки гнилі.
Крик на Хрещатику. Колона п'ята
Перекричати хоче цілий світ,
Що руку Юлі подає. Проклята
Америка, Європа і реб'ята
Кремлівські невдоволені. Привіт!
Відома курва рік цілий кричала:
"Замкніть же паню в білому! Замкніть!"
А нині в Шустера крізь плач сказала:
"Я б задушила того генерала,
Що Юлю наказав заперти в кліть".
А Президент свої невинні руки,
Чистесенькі, вмиває, мов Пилат.
А пан суддя – Закон з бичем принуки! -
Безликий, мов без стрілок циферблат,
Вже пише вирок: "Здерти білий плат
З підсудної, хай гине від розпуки,
Хай вирвуть з неї серце чорні круки
Печалі, – хай не вийде із-за ґрат".
]А противсіхи, інтелектуали,
Що нареклися нації мечем,
І всі свої страждання оспівали,
І жінку в білому скаменували,
І віддали ЇЇ на суд нікчем.
0 генії, позначені злобою
Чужого самолюбного ума,
Не бились ви з холерою й чумою,
Бо ви самі – холера і чума.
І я виходжу, наче з пекла, з суду,
Де вигоріла кров моя дотла,
Й не йду додому, там стояти буду,
Біля тюрми, мов птаха без крила;
Чекатиму на явище спасенне,
Стоятиму на смертнім хіднику,
Допоки Юля не пройде повз мене
На волю у терновому вінку.
Київ, 30.ІХ.2011
===
Пилять, братцы, да это ж "совок" в чистом виде.
И если в советское время он был каким-никаким поэтом, то сейчас - полная деградация.
Ну что вот это:
"Чекатиму на явище спасенне,
Стоятиму на смертнім хіднику,
Допоки Юля не пройде повз мене
На волю у терновому вінку."
Это - Идиотизм (ничего личного, медицинский термин).
Святая, мля!!!
Да все (ВСЕ!!!) ее сторонники прекрасно понимают, что она далеко не святпая, а такая же, как и все ТАМ. Так что эти "стишата" - очередщная пакость от "мытця".
Ладно, мы тут, в своих блогах, можем ту же Ганьку с дерьмом смешивать (дерьмо с дерьмом - как раз нормально). Но Поэт (так называемый):
Відома курва рік цілий кричала:
"Замкніть же паню в білому! Замкніть!"
Такое ощцущение, что старика размягчение мозга.
Имхо, конечно.
И, на всякий случай, напомню, что не такой уж он, этот Павлычко белый и пушистый. Может, и про него кто-то может вполне справедливо сказать - "відома курва":
Да и "протывсихов" дед явно настроил против Юльки (а они-то стали понемногу в юлину сторону склоняться, но теперь, когда их публично назвали холерой и чумой, плюнут на "косатую"). Аналогично и интелектуалы, которых оплевал Павлычко, подтвердив, что юоина партия намертво заняла нишу Натахи Витренко:
А противсіхи, інтелектуали,
Що нареклися нації мечем,
... генії, позначені злобою
Чужого самолюбного ума,
Не бились ви з холерою й чумою,
Бо ви самі – холера і чума.
В общем, братцы, жуть.
Как тут Булата Шалвовича не вспомнить - см. эпиграф.........
. .
Каждый пишет, как он слышит.
Каждый слышит, как он дышит.
Как он дышит - так и пишет...
Булат Шалвович Окуджава
Каждый слышит, как он дышит.
Как он дышит - так и пишет...
Булат Шалвович Окуджава
В сьогоднішньому числі "Літературної України" вийшов вірш Дмитра Павличка "Суд".
До зали суду, наче зв'язкова
З моєї сотні, піймана у Лючі,
Заходить Юля. А в судді брова
Підскакує, мов щиглик на колюччі,
І западає тиша гробова.
Втім Юля встала: "Слава Україні!"
І в залі встала воїнів чота:
"Героям слава!"... Прокурорів тіні
Розсипались, і блискавка крута
Просяяла в небесній височіні,
І стало ясно: це не суд, а мста!
Це мста за те, що та жона готова
Ми президентські вибори піти
І вдруге виграти! О будь здорова,
Відважна жінко з серцем сироти,
І хай хахлів дратує твоя мова -
Державна й неподолана, як ти!
Крик на Хрещатику. В законі вори.
Кричить держави нашої страма.
Кричать офшори, банківські контори,
Кричить хахол пащеками трьома,
Замкнені очі, ні, очей нема,
Є тільки горла отвори в потвори.
Той крик гуде в каштановім гіллі,
Будинки глухнуть, глухнуть тротуари.
Хахли й донецькі рідні москалі
Ревуть: "На нари – Юлію, на нари!"
Дрижання чути у віконнім склі
І чути, як тремтять над світом хмари,
А під землею – мертвяки гнилі.
Крик на Хрещатику. Колона п'ята
Перекричати хоче цілий світ,
Що руку Юлі подає. Проклята
Америка, Європа і реб'ята
Кремлівські невдоволені. Привіт!
Відома курва рік цілий кричала:
"Замкніть же паню в білому! Замкніть!"
А нині в Шустера крізь плач сказала:
"Я б задушила того генерала,
Що Юлю наказав заперти в кліть".
А Президент свої невинні руки,
Чистесенькі, вмиває, мов Пилат.
А пан суддя – Закон з бичем принуки! -
Безликий, мов без стрілок циферблат,
Вже пише вирок: "Здерти білий плат
З підсудної, хай гине від розпуки,
Хай вирвуть з неї серце чорні круки
Печалі, – хай не вийде із-за ґрат".
]А противсіхи, інтелектуали,
Що нареклися нації мечем,
І всі свої страждання оспівали,
І жінку в білому скаменували,
І віддали ЇЇ на суд нікчем.
0 генії, позначені злобою
Чужого самолюбного ума,
Не бились ви з холерою й чумою,
Бо ви самі – холера і чума.
І я виходжу, наче з пекла, з суду,
Де вигоріла кров моя дотла,
Й не йду додому, там стояти буду,
Біля тюрми, мов птаха без крила;
Чекатиму на явище спасенне,
Стоятиму на смертнім хіднику,
Допоки Юля не пройде повз мене
На волю у терновому вінку.
Київ, 30.ІХ.2011
===
Пилять, братцы, да это ж "совок" в чистом виде.
И если в советское время он был каким-никаким поэтом, то сейчас - полная деградация.
Ну что вот это:
"Чекатиму на явище спасенне,
Стоятиму на смертнім хіднику,
Допоки Юля не пройде повз мене
На волю у терновому вінку."
Это - Идиотизм (ничего личного, медицинский термин).
Святая, мля!!!
Да все (ВСЕ!!!) ее сторонники прекрасно понимают, что она далеко не святпая, а такая же, как и все ТАМ. Так что эти "стишата" - очередщная пакость от "мытця".
Ладно, мы тут, в своих блогах, можем ту же Ганьку с дерьмом смешивать (дерьмо с дерьмом - как раз нормально). Но Поэт (так называемый):
Відома курва рік цілий кричала:
"Замкніть же паню в білому! Замкніть!"
Такое ощцущение, что старика размягчение мозга.
Имхо, конечно.
И, на всякий случай, напомню, что не такой уж он, этот Павлычко белый и пушистый. Может, и про него кто-то может вполне справедливо сказать - "відома курва":
Да и "протывсихов" дед явно настроил против Юльки (а они-то стали понемногу в юлину сторону склоняться, но теперь, когда их публично назвали холерой и чумой, плюнут на "косатую"). Аналогично и интелектуалы, которых оплевал Павлычко, подтвердив, что юоина партия намертво заняла нишу Натахи Витренко:
А противсіхи, інтелектуали,
Що нареклися нації мечем,
... генії, позначені злобою
Чужого самолюбного ума,
Не бились ви з холерою й чумою,
Бо ви самі – холера і чума.
В общем, братцы, жуть.
Как тут Булата Шалвовича не вспомнить - см. эпиграф.........
. .
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2011-10-06 04:34 pm (UTC)Он ещё в конце 80-х про таких "падлычек" писал:
Перестроиться несложно,
Только вот ведь в чём беда:
Перестроить можно рожу,
Ну а душу - никогда.
Стоп! Думаю себе,
Тут опять загвоздка,
Кто вчера стоял у трона,
Тот и нынче там:
Перестроились, ублюдки,
Во мгновенье ока,
И пока они у трона,
Грош цена всем нам.
no subject
Date: 2011-10-06 08:00 pm (UTC)no subject
Date: 2011-10-06 05:32 pm (UTC)а ведь в школе проходят же падлычку
no subject
Date: 2011-10-06 05:35 pm (UTC)Но ЭТО - .....
no subject
Date: 2011-10-06 07:52 pm (UTC)no subject
Date: 2011-10-06 06:12 pm (UTC)P.S.: Окуджава таки Булат Шалвович - исправьте, пожалуйста.
no subject
Date: 2011-10-06 06:34 pm (UTC)no subject
Date: 2011-10-06 06:33 pm (UTC)